Про що йдеться в законі?
Згідно з планами федерального уряду, українські біженці, які прибули до Німеччини після 1 квітня 2025 року, в майбутньому не будуть отримувати громадянський дохід. Натомість вони будуть отримувати виплати відповідно до Закону про виплати для шукачів притулку (AsylbLG).
Для біженців з України, які в'їхали до країни до цієї дати, нічого принципово не зміниться. Інша ситуація у осіб, які в'їхали після 1 квітня 2025 року і вже отримують громадянський дохід. Для них передбачено перехідне положення: виплати спочатку будуть продовжуватися, але не пізніше ніж через три місяці після набрання чинності законом. Після цього вони отримуватимуть виплати відповідно до Закону про допомогу біженцям (AsylbLG).
Наразі законопроект обговорюється в Бундестазі. Перше читання відбулося в середині січня. Наразі відповідні комітети займаються цим питанням. Остаточне рішення очікується в першій половині 2026 року.
Чому Федеральна рада відхиляє закон
Федеральна рада має три основні зауваження:
По-перше, йдеться про витрати федеральних земель. Тоді як громадянський дохід фінансується з федеральних коштів, тобто з грошей, що надаються німецькою державою, виплати за законом про допомогу біженцям (AsylbLG) здійснюються федеральними землями.
Хоча федеральний уряд обіцяє компенсацію, але в законі відсутні обов'язкові положення щодо цього. Федеральні землі побоюються, що їм доведеться нести високі витрати.
По-друге, вони попереджають про збільшення бюрократії – особливо в так званих змішаних домогосподарствах. Це сім'ї, в яких деякі члени продовжують отримувати громадянський дохід, а інші підпадають під дію Закону про допомогу біженцям (AsylbLG). У такому випадку за одну сім'ю будуть відповідати дві державні установи. Доходи та майно доведеться перевіряти двічі, що значно збільшить витрати.
По-третє, країни бачать небезпеку для інтеграції. Ті, хто отримує громадянський дохід, отримують допомогу від центрів зайнятості та мають доступ до мовних курсів, кваліфікаційних програм і підтримки у пошуку роботи.
Ця підтримка буде в значній мірі скасована для новоприбулих українців, якщо вони будуть отримувати лише виплати відповідно до Закону про надання допомоги біженцям (AsylbLG). На думку федеральних земель, це матиме негативні наслідки для інтеграції, оскільки багато з цих пропозицій мають вирішальне значення для працевлаштування українців.
Скасування громадянського доходу тільки для цієї групи?
Крім того, критику викликає кінцевий термін (1 квітня 2025 року). Причина: закон буде обговорюватися в 2026 році, але стосується в'їзду в країну в минулому. Хоча вже виплачені кошти не будуть стягуватися, багато поточних справ доведеться переглянути та переоформити.
Федеральні землі попереджають, що це спричинить великий обсяг роботи для органів влади. Необхідно буде адаптувати документи, повноваження та ІТ-системи. Це збільшить ризик помилок і затримок.
Тому Федеральна рада вимагає більш чіткого регулювання. Вона пропонує: з програми громадянського доходу повинні бути виключені лише ті українці, які до цього часу ще не отримували жодних виплат. Хоча це значно зменшить коло осіб, яких стосується ця програма, але адміністративні витрати будуть скорочені.
Що зміниться для українців із прийняттям закону
Для українців, які в'їхали в країну після встановленої дати і отримують соціальну допомогу, спочатку нічого не зміниться. Лише після набрання чинності законом і закінчення перехідного періоду вони перейдуть на закон про допомогу шукачам притулку.
Виплати там нижчі. Для одиноких дорослих місячна нормальна ставка громадянського доходу наразі становить 563 євро, а в рамках AsylbLG — близько 455 євро. Залежно від форми проживання виплати можуть ще більше відрізнятися.
Позитивним є те, що поточне медичне лікування в окремих випадках буде продовжено. Проте асоціації попереджають про негативні наслідки для хворих, людей, які потребують догляду, або особливо вразливих осіб.
Що таке Федеральна рада – і чому вона така важлива для закону?
Федеральна рада є органом, в якому представлені федеральні землі. Вона повинна схвалювати нові закони, якщо вони стосуються федеральних земель у фінансовому або організаційному плані.
Це стосується закону про громадянський дохід. Проект перекладає нові завдання та витрати на федеральні землі. Без схвалення Федеральної ради він не може набути чинності.
Якщо Федеральна рада відхилить закон, є два варіанти:
- Або законопроект буде змінено, щоб врахувати критику з боку федеральних земель.
- Або питання передається до посередницького комітету, в якому федеральний уряд і федеральні землі намагаються знайти компроміс.
Якщо Бундестаг і Бундесрат не дійдуть згоди, закон у його нинішньому вигляді може бути відхилений.
Що тепер буде?
Федеральна рада прийняла свою позицію 30 січня 2026 року і передала її до Бундестагу. Там закон наразі обговорюється. На цьому етапі ще можливі зміни. Можливі поправки до закону, політичний компроміс між федерацією і землями або значне затримка проекту.
Вирішальним є те, чи надасть федеральний уряд чіткі зобов'язання щодо фінансування, чи усуне бюрократичні перешкоди та чи збереже важливі пропозиції щодо інтеграції. Якщо ці питання залишаться відкритими, зросте ризик того, що закон не буде реалізовано.
Найближчі тижні покажуть, чи вдасться досягти компромісу, чи заплановане скасування громадянського доходу для українців провалиться через опір федеральних земель.
