Відкритий лист до міністра внутрішніх справ та міністра закордонних справ Німеччини
З нагоди Міжнародного дня прав людини (10 грудня) понад 250 організацій опублікували відкритий лист до уряду Німеччини. Лист адресований, насамперед, міністру внутрішніх справ Олександру Добріндту (CSU) та міністру закордонних справ Йогану Вадефулу (CDU).
У ньому вони закликають федеральний уряд зробити «все, що в його силах», щоб до кінця року забезпечити в'їзд афганцям, які мають дійсне підтвердження про прийняття.
Серед підписантів, зокрема, є Pro Asyl, Федеральна асоціація AWO, Паритетна загальна асоціація, «Хліб для світу», Amnesty International Німеччина, Human Rights Watch, а також ініціатива «Кабульський повітряний міст». Вони також попереджають про наслідки подальших затримок.
Пакистан вимагає виїзду до Афганістану
Приводом для цього заклику є термін, встановлений урядом Пакистану до кінця грудня 2025 року. До цього часу афганські громадяни, які зобов'язані виїхати з країни, повинні покинути Пакистан і виїхати до інших держав, отримавши дозвіл на проживання в Німеччині. В іншому випадку їм загрожує депортація до Афганістану.
За різними оцінками, в даний час в Пакистані перебуває від 1300 до 1800 афганців, які отримали дозвіл на в'їзд до Німеччини. Понад 70 відсотків з них – це жінки та діти. Багато хто з них вже кілька місяців чекає на виїзд до Німеччини в непевних умовах і без надійного статусу проживання.
Частина з них вже наприкінці літа була депортована назад до Афганістану. Деякі інші тим часом отримали візи для в'їзду до Німеччини.
Контекст: Що таке програми прийому?
Після приходу до влади талібів у серпні 2021 року Німеччина запустила кілька гуманітарних програм прийому біженців. Метою було надати можливість постійного проживання в Німеччині афганцям, які через свою колишню співпрацю з німецькими організаціями вважалися особливо вразливими під новим урядом.
До найважливіших програм належать федеральна програма прийому відповідно до § 23 абзацу 2 Закону про перебування, а також різні процедури відповідно до § 22 Закону про перебування, наприклад, для колишніх місцевих працівників або осіб із так званого списку прав людини.
Однак після зміни уряду в Берліні в травні 2025 року програми прийому були значно обмежені. У коаліційній угоді між Союзом і СДПН було домовлено «наскільки це можливо» припинити добровільні програми прийому. Зокрема, Союз неодноразово висловлював занепокоєння з приводу безпеки і ставив під сумнів продовження окремих програм.
На початку травня федеральний уряд повністю призупинив програми прийому біженців. З того часу органи влади зосереджують свою увагу виключно на особах, які вже отримали підтвердження про прийняття або ще перебувають у процесі оформлення візи.
Однак, оскільки розгляд цих справ останнім часом просувався дуже повільно, декілька зацікавлених осіб вирішили вжити юридичних заходів проти затримок. У декількох випадках німецькі суди розглянули невирішені справи і зобов'язали федеральний уряд прийняти рішення.
В результаті протягом останніх тижнів до Німеччини постійно прибували афганські громадяни, які брали участь в існуючих програмах прийому біженців.
Хто є постраждалими?
Ці особи є учасниками різних німецьких програм прийому біженців. Серед них – колишні місцеві співробітники Бундесверу та Товариства міжнародного співробітництва (GIZ), співробітники міжнародних та німецьких гуманітарних організацій, журналісти, судді, правозахисники, діячі культури, а також представники ЛГБТК-спільноти.
Багато з них протягом багатьох років боролися за демократію, верховенство права та права людини в Афганістані – часто у тісній співпраці з німецькими інституціями або за фінансової підтримки Німеччини. Після приходу до влади талібів у серпні 2021 року вони втекли до Пакистану, оскільки саме там проходять німецькі процедури прийому біженців.
Вимоги до федерального уряду
Підписанти відкритого листа настійно попереджають про наслідки депортації до Афганістану. За правління талібів постраждалим загрожують переслідування, довільне ув'язнення, знущання або навіть смерть.
Особливо вразливими є жінки, колишні державні службовці, журналісти та особи, які публічно виступали за права людини.
Німеччина дала цим людям обі цянку захисту, прийнявши їх, заявляють організації. Ця обіцянка не повинна бути порушена.
Конкретно організації вимагають:
- Забезпечити швидкий виїзд: всі особи, які отримали дозвіл на прийом, повинні мати можливість виїхати до кінця року без бюрократичних перешкод.
- Завершення процедури: перевірки безпеки та візові процедури повинні бути завершені без подальших затримок для всіх програм прийому.
- Захист від депортації до Афганістану: Федеральний уряд повинен використати всі доступні засоби, щоб запобігти депортації до Афганістану та забезпечити безпечне розміщення до завершення процедури.
«Кабульський заклик»: відомі особи критикують затримки
Додатковий тиск на федеральний уряд чинить так званий «Кабульський заклик ». У ще одному відкритому листі відомі особистості критикують, на їхню думку, затримку з в'їздом афганців, яким колишній федеральний уряд надав дозвіл на в'їзд.
Серед підписантів – численні відомі особистості німецького медіапростору, зокрема ведучий програми «ZDF Magazin Royale» Ян Бьомерманн, акторки Іріс Бербен і Колліен Фернандес, журналіст-розслідувач Гюнтер Валрафф та письменник Навід Кермані.
Крім того, вже восени близько 600 афганців звернулися з листом до уряду Німеччини. У ньому вони заявили, що втекли не від бідності, а від «насильства і смерті». Особливо гостро вони розкритикували пропозицію Федерального міністерства внутрішніх справ відмовитися від обіцяного захисту в обмін на кілька тисяч євро.
Федеральний уряд відкликає обіцянки щодо 640 осіб
Минулого тижня Федеральне міністерство внутрішніх справ оголосило, що близько 640 громадян Афганістану не зможуть в'їхати до Німеччини, незважаючи на раніше надані обіцянки про прийняття. Це стосується осіб, які отримали обіцянку в рамках програми тимчасової допомоги або через список прав людини.
За даними Міністерства внутрішніх справ, найближчими днями цим людям буде офіційно повідомлено, що їх прийняття більше не представляє «політичного інтересу». Отже, в'їзд до Німеччини в цих випадках більше не передбачається.
Уряд обґрунтовує це переоцінкою юридичної обов'язковості окремих програм. Зобов'язання з федеральної програми прийому відповідно до § 23 абзацу 2 Закону про перебування були неодноразово визнані судами юридично обов'язковими і тому повинні продовжувати виконуватися. Натомість зобов'язання з інших програм федеральний уряд оцінює інакше. Він вважає їх скоріше політичними зобов'язаннями, які, на його думку, можуть бути скасовані.
