Таким чином, Федеральний суд Німеччини чітко зазначає, що заборона дискримінації стосується не тільки орендодавців, а й, зокрема, ріелторів. Це особливо важливо, оскільки саме ріелтори часто вирішують, кого запросити на огляд квартири.
Випадок: відмова з пакистанським ім'ям, згода з німецьким ім'ям
Початком справи стало пошук житла жінкою з Гессену. У листопаді 2022 року вона кілька разів подавала заявки через онлайн-форму на квартири, які пропонувала агентство нерухомості. При цьому вона вказала своє пакистанське ім'я та прізвище. Однак, згідно з рішенням суду, вона отримала відмову на всі запити, зокрема з тієї причини, що на той момент не було вільних термінів для огляду.
Щоб перевірити, чи це дійсно так, жінка подала ще кілька запитів з ідентичними даними про дохід, професію та розмір домогосподарства. Вона змінила лише своє ім'я та прізвище, використовуючи німецькомовні імена, такі як «Шнайдер», «Шмідт» та «Шпіс». У цих випадках їй запропонували зустрічі для огляду житла.
Натомість запити з її іноземним ім'ям залишалися без відповіді або були відхилені. Тому для позивачки було очевидним, що причиною відмови було не пропущення термінів, а її ім'я – і пов'язане з ним припущення про її походження. Жінка подала позов проти цього рішення, але спочатку без успіху.
Справа пройшла через кілька інстанцій
У першій інстанції місцевий суд Грос-Герау відхилив позов. Однак у апеляційній інстанції обласний суд Дармштадта дійшов іншого висновку.
Судді побачили в різному ставленні – відмова у випадку іноземного імені та запрошення на огляд у випадку німецького імені при однакових інших даних – явні ознаки дискримінації. Тому земельний суд Дармштадта присудив позивачці компенсацію у розмірі 3000 євро та зобов'язав брокера покрити частину витрат на адвоката.
Брокер оскаржив це рішення. Справа потрапила до Федерального суду (BGH), найвищого цивільного суду Німеччини.
Рішення: Брокерські компанії зобов'язані дотримуватися Закону про рівне ставлення
Перед Федеральним верховним судом постало важливе питання: чи поширюється дія Загального закону про рівне ставлення (AGG) також на ріелторів, чи тільки на орендодавців?
Зрештою, договір оренди укладається між орендодавцем та орендарем. Агенти з нерухомості часто виступають «лише» як посередники, проте вони часто вирішують від імені орендодавця, кого запросити на огляд квартири.
Пояснення: Загальний закон про рівне ставлення (AGG) покликаний захищати людей від дискримінації. Він забороняє дискримінацію, зокрема, за етнічним походженням, релігією, статтю, віком, інвалідністю або сексуальною ідентичністю чи орієнтацією.
Закон про заборону дискримінації застосовується не тільки в трудовій сфері, а й у повсякденному житті при наданні послуг, доступних для широкої громадськості. До них явно належить і доступ до житла. Мета закону — запобігати дискримінації та надати постраждалим ефективні правові засоби захисту.
У конкретному випадку Федеральний верховний суд Німеччини (BGH) роз'яснив: якщо агент з нерухомості публічно пропонує квартири, наприклад, через онлайн-портал, і вирішує, кого запросити на огляд, його дії підпадають під дію Закону про заборону дискримінації (AGG).
Суд підкреслив, що ріелтори відіграють вирішальну роль. Без їхнього запрошення багато людей, які шукають житло, навіть не приходять на огляд – і, отже, не мають реальної можливості отримати квартиру. Той, хто дискримінує людей, які шукають житло, через їхнє етнічне походження, порушує заборону дискримінації.
Якщо б брокери були виключені зі сфери застосування AGG, це створило б велику прогалину в захисті. Законодавчий захист від дискримінації став би марним. Тому, на думку суду, брокери з нерухомості також повинні нести відповідальність за дискримінаційну поведінку.
Довести дискримінацію: достатньо доказів, «тестування» дозволено
Важливим моментом у рішенні є питання доказів. Федеральний суд Німеччини чітко зазначає, що зацікавлені особи мають право подавати тестові запити з метою виявлення можливої дискримінації. У конкретному випадку саме порівняння запитів з іноземними іменами та ідентичних запитів з німецькими іменами стало вагомим доказом дискримінації.
Згідно з правилами Загального закону про рівне ставлення (AGG), достатньо, якщо постраждалі нададуть докази, що вказують на дискримінацію. Тоді інша сторона повинна довести, що існувала об'єктивна (тобто не дискримінаційна) причина для різного підходу.
Брокер аргументував у судовому процесі, що не було доступних термінів для огляду. Однак це пояснення не переконало ні земельний суд Дармштадта, ні Федеральний суд.
Суд також не побачив жодних порушень з боку позивачки. Не було жодних доказів того, що вона надсилала запити на тестування лише для того, щоб згодом вимагати компенсацію. Вирішальним фактором було те, що вона серйозно шукала житло, а запити служили лише для перевірки підозрілих відмов.
Висновок: Що означає рішення суду для постраждалих?
Врешті-решт Федеральний верховний суд підтвердив рішення окружного суду Дармштадта: агент з нерухомості повинен виплатити позивачці 3000 євро компенсації та покрити частину витрат на адвоката. Головуючий суддя Томас Кох під час оголошення вироку назвав це «очевидним випадком дискримінації».
Для тих, хто шукає житло, це рішення має велике значення. Воно чітко показує, що дискримінація через іноземне звучання імені може мати конкретні юридичні наслідки.
Особливо важливо, що відповідальність не обмежується лише орендодавцем. Ріелтори також можуть бути притягнуті до відповідальності, якщо вони попередньо відбирають заявки або призначають огляди залежно від походження.
Той, хто має враження, що через своє ім'я або походження систематично зазнає дискримінації під час пошуку житла, може задокументувати це відповідними засобами, наприклад, за допомогою порівняльних тестових запитів, і вжити відповідних юридичних заходів.
Водночас це рішення є чітким сигналом для орендодавців та ріелторів: процедури відбору повинні бути прозорими, об'єктивними та недискримінаційними. Допустимими є такі критерії, як дохід, розмір домогосподарства або кредитоспроможність. Натомість неприпустимими є рішення, що ґрунтуються на імені, походженні або етнічних ознаках.
